Ще й у величне свято Великої Книги перетворився День Стрітеня Господнього в Актовій залі Львівського національного університету імені Івана Франка. Саме цієї холодної лютневої днини вся університетська спільнота і багато її гостей дружньо зібралися, щоб з теплими словами дяки і шани урочисто відзначити уродини довгоочікуваного друкованого дитяти – першого тому “Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка”.
Протягом десяти років тривала кропітка робота над укладанням цього всеохоплюючого багатогранного університетського довідкового видання. Практично майже неможливо перелічити всіх тих, хто вклав посильну лепту у тривалому пошуку, підготовці і впорядкуванні великого пласту фактичного матеріалу про життя, творчу і викладацьку діяльність багатьох світочів університетської науки та ще цілу плеяду тих педагогів, дослідників, які своєю невтомною працею прославляли і прославляють один з найпотужніших і найдревніших вищих навчальних закладів Європи. В уяві кожного, хто уважно гортає сторінки цього обширного життєпису, постають покоління за поколінням університетської наукової еліти, університетські наукові осередки: факультети, коледжі, інститути, кафедри, лабораторії та інші структурні навчальні підрозділи. Скажімо, перший том Енциклопедії містить на 716 сторінках – 2562 статті, на 112 вкладках – 1914 ілюстрацій, карту, чотири таблиці.
Велику організаційну роботу протягом десятиріччя вели координаційна і видавнича ради Енциклопедії, очолювані ректором Університету професором Іваном Вакарчуком. Ретельно допомагали йому у цій масштабній діяльності заступники голови координаційної і видавничої рад – проректор Мар’ян Лозинський та декан історичного факультету Роман Шуст, відповідальний секретар – доцент історичного факультету Володимир Качмар та всі інші члени рад. Активно сприяли послідовній роботі над Енциклопедією, насамперед, декани, завідувачі кафедр, які вміло контролювали на факультетах весь підготовчий процес – від збору до здачі – енциклопедичного матеріалу. Значний обсяг додрукарської роботи виконали працівники Видавничого центру, які безпосередньо займалися редагуванням і верстанням видання, підготовкою до нього ілюстративного матеріалу.
Підкреслимо, що кожну сторінку цього загальноуніверситетського літопису подано через життєписи професорів нового часу, енциклопедистів епохи просвітництва, учених-романтиків і позитивістів ХІХ століття, прихильників теорії відносності та постулатів квантової механіки, модернізму та постмодернізму новітнього часу. В академічній атмосфері лунають голоси не тільки професорів і академіків, лауреатів усесвітньо відомих премій, а й молодих дослідників, які тільки недавно здобули науковий ступінь.
Про творення Енциклопедії було багато сказано ще задовго до її виходу у світ. Продовження розмови відбулося на презентації першого тому цього фундаментального видання. Говорили гарні слова про справжній університетський життєпис насамперед люди, які були його безпосередніми творцями, які добре пам’ятають передумови, що врешті-решт стали джерелом народження цієї прекрасної книги.
Доктор історичних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка Микола Крикун зауважив, що ідея написання великої історії Університету, яка зародилася ще всередині минулого століття, довго визрівала та розвивалась і лише у 80-х роках вийшла друком перша велика книжка університетської історії, а вихід у світ Енциклопедії він вважає чудовою справою, чудовим плацдармом, щоб взятися за ґрунтовну працю дослідження історії Університету.
Завідувач кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура, доктор філологічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка Роксолана Зорівчак відзначила, що вихід Енциклопедії – це свято не лише університетське, а й національне. Ще її вразила композиція книги, різноманіття фотоілюстрацій.
На дослідженні історії університетської науки та етапах її становлення і розвитку зупинився кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри математичного і функціонального аналізу Ярослав Притула. Франків Університет учений назвав прамамою багатьох львівських вищих навчальних закладів, адже він був справді універсальним.
Про вагомість результату десятирічної роботи над Енциклопедією й уроки, отримані енциклопедистами у співпраці, говорив кандидат філологічних наук, професор кафедри світової літератури Ярема Кравець. Він упевнений, що Енциклопедія не обмежиться лише двома томами, адже виникне потреба й у додатковому, бо потенційного матеріалу для цього вдосталь.
Знаний у наукових колах хімік-кристалограф, доктор хімічних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка, колишній проректор Євген Гладишевський виступив з побажаннями університетській спільноті плідної праці у популяризації наукових здобутків й історії Університету на всіх рівнях.
Назвавши Енциклопедію епохальним виданням, історик-етнолог, доктор історичних наук, заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка Степан Макарчук подякував усім, хто долучився до роботи над нею.
Неоціненною річчю назвав участь своєї установи у виданні Енциклопедії один з меценатів – виконувач обов’язків Голови Правління, Перший Заступник Голови Правління ПАТ «Кредобанк» Марцін Куксінович. Тепло дякуючи науковцям Університету, він відзначив, що багато його випускників нині є успішними працівниками очолюваного ним банку.
Випускник, а нині член Наглядової ради Львівського національного університету імені Івана Франка”, голова Львівської обласної організації партії «Фронт Змін» Степан Кубів зауважив, що важливою об’єднуючою рисою для всіх у Франковому Університеті є вільнодумство, що українство, зароджене тут, має великі перспективи.
Зворушливо говорив про Енциклопедію Львівського університету – видання, яке побачило світ вперше за 350 років, – ректор Іван Вакарчук. Він підкреслив, що ця Велика Книга поєднує і професійний, і особистий досвід тисяч людей, які працювали на Університет, на те, щоб наука, яка твориться в ньому, мала майбутнє, що вихід Енциклопедії є хорошим прикладом для інших університетів. А ще Іван Олександрович виголосив подяку авторам, меценатам, редакційній колегії, видавничій і координаційній радам та всім, хто сприяв виходові у світ фундаментального видання і вручив їм за сумлінну та віддану працю подяки та пам’ятні монети, випущені з нагоди 350-річчя Львівського Університету.
Усіх присутніх на презентації вразив і оригінальний задум композиції свята, автором сценарію та модератором якого був директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка доцент Василь Кметь. Основа сюжету презентації була побудована і поєднана з Алегоріями, які уособлюють сім вільних мистецтв – Граматику, Риторику, Діалектику, Арифметику, Музику, Геометрію та Астрономію, що є основою університетської традиції. Вони цього дня завітали до Франкового Університету, щоб промовити до учасників книжкового свята віршованими текстами українських авторів XVIІ століття, декламування яких супроводжувалося тогочасними музичними композиціями. Доповнювало святковий колорит слайд-шоу з ілюструванням найцікавіших епізодів університетського життя та історії творення Енциклопедії.
Спільне виконання хором народного ансамблю пісні і танцю “Черемош”, народним камерним оркестром під керівництвом Романи Бурко, колективом театру “Просценіум” та усіма присутніми «Ґаудеамусу» з побажаннями усій університетській спільноті й Університетові вічної молодості стало завершальним акордом урочистостей на честь появи Великої Книги.
Сподіваємося, що “Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка”, другий том якої вийде з друку вже цього року, стане наріжним каменем для розвитку нових усебічних досліджень історії Львівського Університету вдячними вихованцями нашої almae matris.
________________________________
На світлинах: приємні миттєвості урочистостей, присвячених виходові у світ першого тому “Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка”.