Творці друкованого слова

Видавництву (до 1 лютого 2017 року Видавничому центрові) вже двадцять … Ніби вчора був той славний день 18 листопада 1998 року, коли на університетській карті з’явився вкрай необхідний для вищого навчального закладу осередок видавців-поліграфістів. Сьогодні й уявити собі важко повнокровну діяльність Франкового Університету без такого важливого і невід’ємного від навчального процесу підрозділу.

nakaz

Наказ як метрика і життєвий дороговказ

Все починалося з рішення Ректорату від 1 липня 1996 року за № 42 про створення на базі редакційно-видавничого відділу, машинно-офсетної та поліграфічної лабораторій Видавничого центру Університету. На його підставі Ректор видав наказ № 1819 від 12 листопада 1998 року, у якому записано: «1. У відповідності з наказом № 109 від 30.01.98 р. затвердити загальний штатний розпис Видавничого центру Університету. 2. Вивести з підпорядкування факультету журналістики поліграфічну лабораторію зі штатом 6 посадових одиниць і ввести її та редакційно-видавничий відділ у структурний підрозділ – Видавничий центр Університету». А вже у середу, 18 листопада 1998 року, університетські поліграфісти провели свій перший робочий день у новому статусі. З цього часу (до 20 серпня 2017 року) посаду директора Видавництва (Видавничого центру) обіймав Ігор Хом’як згідно з наказом Ректора № 1844 від 19 листопада 1998 року.

Неповторні віхи становлення і росту

Щоб якомога краще намалювати картину створення і становлення Видавництва (Видавничого центру), вдамося до деяких фактів двадцятирічної давності, які вже стали своєрідною сторінкою університетської історії. Адже колектив видавців за цей порівняно короткий проміжок часу виріс з невеличкого у досить солідну виробничу структуру.

Тоді, у 1998-му, видавничі ланки Університету були розпорошені. Окремо діяли поліграфічна та машинно-офсетна лабораторії і редакційний відділ. Тому координувати дії видавців, сконцентрувати їхні зусилля у найоптимальніше русло було непросто. Але досить вчасно цю нагальну проблему вирішив Ректорат Університету на чолі з Іваном Вакарчуком, разом з Вченою радою реорганізувавши роз’єднані три дрібні підрозділи у Видавничий центр, який спочатку розмістився в університетській поліграфічній лабораторії, що була розташована в головному корпусі. Чотирнадцять осіб, які робили перші кроки для успішного становлення Видавничого центру, – це лише майже третина від нинішнього його складу. Поліграфічна база на той момент також була не з найкращих. Але вона поступово завдяки дбайливості керівництва Університету стала поліпшуватися, так би мовити, усучаснюватися. Це дозволило оперативно друкувати у стінах рідного вищого навчального закладу, а не за його межами, методичні посібники, вісники й іншу вкрай необхідну книжково-журнальну продукцію. Особливо втішав напис на титульних сторінках книжок «Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка».

Умови і структуру оновлює час

У 2002 році Видавничий центр перебазувався у нове приміщення, що на вулиці Дорошенка, 41 (там колись була розташована військова кафедра, а згодом видавництво «Світ»), де поліграфісти стали по-новому вирішувати назрілі завдання. Кращі умови праці (за рахунок, насамперед, оновлення матеріально-технічної бази) дозволяли працювати ритмічніше і продуктивніше. На той час два різографи, фальцувальна і друкарська «Ромайор-315» машини стали хорошою підмогою у забезпеченні зростаючих потреб на поліграфічну продукцію з боку практично усіх університетських підрозділів і служб. Треба було зважати не лише на кількісні показники, а заодно й на добротність виготовленої поліграфічної продукції, розширення її асортименту. Вже за перший рік після новосілля Видавничий центр, окрім друкування методичних рекомендацій, текстів лекцій, текстових завдань, вісників, багатьох різновидів бланків, почав випускати книжки з м’якими кольоровими обкладинками. Внаслідок такого порівняно незначного технічного прогресу кількість замовлень неодмінно зросла.

Щодо матеріально-технічної бази Видавництва (Видавничого центру), то вона хоч з року в рік і поліпшується, та ще не сповна задовольняє вимоги часу. Придбати та використовувати новітнє поліграфічне обладнання і технології поки що нема змоги. Але є сподівання, що ця проблема буде незабаром вирішена.

Людський фактор – запорука результату

Нині Видавництву (Видавничому центрові) є над чим працювати і є з ким працювати. Колектив порівняно молодий, але досвідчений. Скажімо, у редакційному відділі переважають спеціалісти, які є випускниками факультетів журналістики і філологічного нашого Університету, а також Української академії друкарства. Кваліфіковані майстри своєї справи й у комп’ютерному відділі, які є вправними макетувальниками і верстальниками. Значний обсяг робіт щодо підготовки видань до виходу у світ, їх широкої і всебічної популяризації на різноманітних книжкових заходах виконує відділ дизайну і маркетингу. Багато хороших слів можна сказати і про друкарів, з-поміж яких вирізняються не лише ті, хто трудиться у Видавництві (Видавничому центрі) з перших днів, а й молоді виробничники, які з ентузіазмом засвоюють ази друкарства.

Важлива ланка видавничої справи

Важливою і невід’ємною ланкою видавничої діяльності Університету стала створена 5 жовтня 2006 року Видавнича рада. Доцільність її появи у структурі університетської книговидавничої справи була переконливим кроком щодо поліпшення університетського книговидання. До складу Видавничої ради входило тридцять осіб. Серед них – передусім представники факультетів, коледжів, кафедр, Видавничого центру. Очолював Видавничу раду проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський, який і був ініціатором її створення. Заступником голови Видавничої ради Університету був проректор з наукової роботи Богдан Котур. У ній працювали комісії гуманітарного та природничого напрямів, керівниками яких були відповідно професори Олег Шаблій з географічного факультету та Михайло Солтис з хімічного факультету.

На щомісячних засіданнях Видавничої ради було розглянуто чимало важливих питань щодо поліпшення університетського книговидання. Одним з постійних на порядку денному стало рекомендування до друку наукових праць. Жваве обговорення усіх нюансів, що стосуються майбутніх видань, а це відбувалося у безпосередній присутності їх авторів, дало неабиякі результати. Зокрема, була нагода віч-на-віч вирішити деякі спірні моменти щодо виду видання, його найменування, місця друку, тиражу. А це давало можливість врахувати всі зроблені зауваження і висловлені побажання за тиждень до засідання Вченої ради Університету.

Видавнича рада брала дієву участь у формуванні та схваленні щорічного університетського переліку видань. Спочатку його обговорювали на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів, педагогічних рад коледжів, а згодом сформовані там плани видань скеровували на розгляд Видавничої ради, яка ухвалювала відповідні рішення і подавала їх на затвердження Вченої ради Університету. За поданням Видавничої ради Вчена рада Університету щороку у вересні відзначала авторів найкращих підручників і навчальних посібників, яких було визнано переможцями у гуманітарному та природничому напрямах, грамотами і преміями в обсязі одного посадового окладу.

Про тісну співпрацю членів Видавничої ради з авторами майбутніх підручників, навчальних посібників, монографій, інших видань можна наводити чимало красномовних прикладів. Це ще раз засвідчує, що створення Видавничої ради сприяло підвищенню рівня книжкової справи у Франковому Університеті, що це виправданий хід Ректорату, адже саме Видавнича рада була, образно кажучи, тим містком, яким пролягає шлях від написання книжки до її виходу у світ, а згодом до читачів, котрими є здебільшого студенти. Навесні 2012 року Видавничу раду реорганізували у Видавничу комісію. Згодом знову було відновлено Видавничу раду, яку очолює проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський. Коло питань, які вирішує цей видавничий осередок, постійно урізноманітнюється.

Саме книжки віддзеркалюють успіх

Головною поліграфічною структурою Франкового Університету є Видавництво (Видавничий центр). Його колектив приділяє особливу увагу не лише кількісним показникам, а дбає також і про якість книжково-журнальної продукції, що засвідчує про зростання книговидавничої активності у нашому вищому навчальному закладі. Про успіхи за двадцять років можна говорити багато. Вони частково продемонстровані в каталозі видань Видавничого центру Львівського національного університету імені Івана Франка (2006–2008) «Світ книг – світ знань», який вийшов на честь десятиріччя Видавничого центру. Свіжий доробок університетських науковців та поліграфістів буде масштабно продемонстрований у другому випуску каталогу Видавництва (Видавничого центру) Львівського національного університету імені Івана Франка (2008–2018) «Світ книг – світ знань», який готується до друку, адже у світ постійно виходять все нові і нові книжки, серед яких підручники, навчальні посібники, монографії, збірники наукових праць, вісники, словники, різна навчально-методична та довідкова література. Найактуальнішими серед них є ті, які отримали гриф Міністерства освіти і науки України.

До 350-літнього ювілею Університету Видавничий центр двічі розгортав широку виставку університетських видань, на якій демонстрував книжковий доробок з близько 500 видань. Серед експонованих книжок були підручники, навчальні посібники, монографії, збірники наукових праць, інші види видань.

Вагомим здобутком Франкового Університету у книговиданні було присудження Шевченківської премії авторам десятитомного університетського видання «Іван Франко» в одинадцяти книгах.

Книговидавнича активність університетських поліграфістів висока. З 1 січня 2008 року в Університеті діє «Положення про підручники і навчальні посібники Львівського національного університету імені Івана Франка». Саме згадані у цьому документі видання є найпріоритетнішими.

Готова книжково-журнальна продукція знаходиться у складських приміщеннях. Кількість найменувань видань і їх тиражі постійно зростають. Книжки користуються великим попитом насамперед завдяки змісту і добротному поліграфічному виконанню. У цьому чимала заслуга і дрогобицького видавництва «Коло», яке вже декілька років виграє тендери щодо випуску друкованої літератури Франкового Університету. Університетським творцям книги завжди і в усьому сприяють Ректорат, Вчена та Видавнича ради. Така співпраця лише на користь творчій роботі, без якої немислиме подальше життя-буття колективу Видавництва (Видавничого центру).

Популяризації доробку – меж не існує

Популяризація поліграфічного доробку університетських книговидавців ведеться за кількома напрямками.

По-перше, Видавництво (Видавничий центр) є постійним учасником щорічних Форумів видавців, що відбуваються у Палаці мистецтв міста Лева, на яких книжки університетських авторів близько двадцяти п’яти разів ставали лауреатами конкурсів і заслужено здобували нагороди. Це неабиякий успіх, яким не можуть похвалитися навіть деякі українські гранди видавничої справи. Скажімо, на 19-й за ліком Форум було подано на конкурс 24 книжки, а в конкурсі 20-го Форуму видавців взяло участь 22 видання, два з яких отримали спеціальні відзнаки журі конкурсу «Найкраща книжка Форуму видавців». Зауважимо, що на книжковому святі 2011 року отримав відзнаку і весь колектив Видавничого центру. Не оминають видавці і багатьох інших книжкових відвідин. Наприклад, університетські поліграфісти брали активну участь у виставках «Освіта», Міжнародному інвестиційному ярмарку, що входив до програми Міжнародного економічного форуму у Львові, у Міжнародній виставці академічної книги у Варшаві, у весняних і осінніх виставках «Політехніка книжкова». Яскравим свідченням успішної демонстрації доробку Видавничого центру була також участь університетських видань у Всеукраїнському конкурсі «Університетська книга – 2010» та у Всеукраїнському рейтинґу «Книжка року».

По-друге, одним з актуальних заходів щодо популяризації університетської книги є презентації. Особливо представницькими вони були у Дзеркальній та Актовій залах Університету під час дванадцяти останніх Форумів видавців. А ще запам’яталися презентації книжок Видавничого центру на весняних книжкових виставках «Освіта», у Науковій бібліотеці. Зокрема, Видавничий центр був активним учасником 12-ої Міжнародної науково-практичної конференції бібліотек вищих навчальних закладів «Перспективи розвитку університетських бібліотек на шляху розбудови суспільства знань», презентація видань якого відбулася 21 травня 2013 року в головному читальному залі Наукової бібліотеки. Упродовж науково-практичної конференції була розгорнута виставка «Книжкова продукція Видавничого центру Львівського національного університету імені Івана Франка».

По-третє, ми ретельно пропагуємо наш доробок на газетних шпальтах. Широко розповідали і розповідаємо про випущені Видавництвом (Видавничим центром) книжки і проведені заходи в університетській газеті «Каменяр», а також заснованому у вересні 2007 року «Видавничому інформаторі» (з червня 2009 року – «Видавничому віснику»), в якому регулярно пишемо про доробок і плани видавців. Були наші публікації і в газетах «Літературна Україна», «За вільну Україну плюс», «Літературний Львів», «Голос народу» тощо. Зокрема, у Всеукраїнській газеті «Літературна Україна» в одному з номерів був опублікований матеріал «Перша ластівка – за перші 350, або Книга, що яскраво віддзеркалює славні університетські літа» про презентацію першого тому «Енциклопедії Львівського національного університету імені Івана Франка».

По-четверте, Видавництво (Видавничий центр) має свою веб-сторінку (publishing.lnu.edu.ua), яку регулярно наповнює цікавим текстовим та ілюстративним матеріалом про творчі здобутки університетських науковців, які вимірюються насамперед виходом у світ все нових і нових книжкових видань, а також свою електронну поштову скриньку (vydavcentr@lnu.edu.ua), завдяки якій тримаємо оперативний зв’язок з поціновувачами наших видань та з потенційними їх читачами.

Книгарня кличе до себе читачів

Видавництво (Видавничий центр) Франкового Університету за свою двадцятитирічну історію випустив сотні і сотні книжок. Щоб нові видання не залежувалися у складських приміщеннях і вчасно потрапляли до рук шанувальників друкованого слова, визрів задум організувати книгарню Видавництва (Видавничого центру). Та дозвіл на реалізацію університетської книжково-журнальної продукції видавці отримали лише 13 грудня 2007 року.

Справжнім книжковим святом став день 6 березня 2008 року, коли книгарня відчинила свої двері у 118-ій кімнаті головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка. Цей хороший подарунок для студентів та викладачів є наслідком великої наполегливості й допомоги з боку Ректорату і, насамперед, проректора з навчально-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’яна Лозинського. До перетворення у життя окреслених Ректоратом планів доклав чимало зусиль і тодішній директор Видавничого центру Ігор Хом’як.

Почесним відвідувачем нової книгарні був у першу квітневу суботу 2008-го тодішній міністр освіти і науки України Іван Вакарчук, який приємно відгукнувся про новий осередок для поціновувачів університетської книги. Шанобливо говорив про новий книжковий магазин, гідно оцінивши задум і оперативний ремонт приміщення, Василь Височанський, який на той час виконував обов’язки ректора Франкового Університету. Радісно сприйняли відкриття книгарні і проректори, і професорсько-викладацький персонал та й усі університетські співробітники і, насамперед, студенти, які найчастіше відвідують книгарню. Вона працює щодня з 10 до 18 години (обідня перерва – з 13 до 14 години), окрім суботи і неділі. Сподіваємося, що потік читачів у ній постійно зростатиме.

Нині у книгарні є широкий вибір навчальної, навчально-методичної, наукової та художньої літератури, випущеної Видавництвом (Видавничим центром). На гарно оформлених книжкових полицях є вже близько 500 найменувань видань гуманітарного та природничого напрямів. Попит на книжки постійно зростає. Виручка від їх реалізації з 6 березня 2008 року до 3 червня 2013 року сягнула позначки 1 мільйон гривень! Сподіваємося, що другий мільйон гривень від книжкового продажу не забариться!

Будні і свята університетських поліграфістів

Думки про найближчу перспективу

Завдань попереду багато. Серед найголовніших, які сприятимуть видавничій активності професорсько-викладацького складу Університету, є, насамперед, розширення виробничих площ Видавництва (Видавничого центру) в університетських приміщеннях, його реорганізація з чітким визначенням стратегії та уніфікування структури, пошук можливостей для поліпшення фінансування штатних працівників Видавництва (Видавничого центру), продовження співпраці з університетськими видавництвами Європи щодо перекладацької діяльності, дотримання вимог Міністерства освіти і науки України, рішень Вченої ради Університету про обов’язкову наявність грифів Міністерства освіти і науки України при випуску у світ підручників і навчальних посібників.

Отож, запорукою успіху університетських поліграфістів стане якнайшвидше виконання цих та інших завдань на найближчу перспективу. Сподіваємося, що університетські книговидавці, колективу яких 18 листопада 2018 року виповниться 20 років, й надалі успішно прискорюватимуть шлях до читача все новим і новим добротним книжкам. Для цього у них є чималий фаховий потенціал.

Богдан КОПАНСЬКИЙ.